Не требуй от других того,
Что сам не можешь им отдать: –
Любви, добра и состраданий,
Умения всегда прощать …
И никаких нет оправданий!
Учись!.. – Не брать, а отдавать!..
* * *
Жена с красой духовною –
От Бога благодать!
Венец благословения!
Сестра по вере, мать …
Но чтобы каждая жена
Смогла такою стать,
Их нужно искренне любить!
Беречь! И … понимать!
* * *
Как каждое семя рождает свой плод,
Так Божие Слово, что в сердце посеяно,
Рождает таких лишь, кто верой живёт
В любви совершенной, Христом заповеданной …
* * *
Осознано иль нет … – По-всякому бывает!..
Но многие хотят среди невзгод и бед
Прожить земную жизнь, «не о себе мечтая»,
И навсегда в миру оставить добрый след …
Да так, чтобы дела, жить людям помогали,
Могли б их радовать и Богу угодить!
А души и сердца – любовью б расцветали!..
Как жаль …, что цель иных – всего лишь «наследить»…
* * *
Земное счастье – не в богатстве,
Что может становиться злом …
Оно – в любви! В духовном братстве!
И в единении с Христом!..
* * *
Великий дар – умение молчать!
Но … только там, где наше с вами слово
Не может никакой уж пользы дать! –
И это всё, конечно же, не ново …
Бывает время «мудро помолчать» …
Но лишь достойно! То есть только в меру!
Ведь призваны мы правду защищать
И твёрдым словом, и благим примером!
* * *
Чтоб правду-истину могли
Мы ближним говорить,
Но не обидеть никого!
И боль не причинить! –
Нам надо жить в святой любви,
По правде поступать,
И с верою, от всей души
К Всевышнему взывать …
* * *
Мы, к сожалению, порою забываем,
Что боль от горьких слов ещё не есть беда!
Беда же наша в том, что мы воспринимаем
Слова обидные, как будто … от врага!
Хотя по жизни ведь по-всякому бывает! –
И помощь вдруг придёт от злейшего врага,
Когда грехов друзей друзья «не замечают»!..
Случалось или нет? – Конечно …, – иногда …
* * *
Мне много лет, но как всегда мечтаю … –
Ведь Богом дан нам дар способности – мечтать,
И, правильно суть жизни понимая,
Мечтания свои в реальность превращать!..
* * *
Кто очень хочет знать
своей души «изъяны»,
пусть просто обратит
внимание на то,
какие у других
он замечает «раны»! –
Почти немедленно!
Так быстро, как никто!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
