Я перед Тобой, мой Владыка Господи,
Не могу сокрыть, что в душе внутри.
В сердце глубоко, видишь мыслей россыпи.
Словно на листе, пред Тобой они.
Что бы не желать – для Тебя не тайное;
Что бы не искать – ведомо Тебе.
Всё, что в жизни есть, верю, не случайное
Потому что Ты есть в моей судьбе.
Измени меня, чтобы в жизни праведно,
Смело по земле без греха ходить.
Чтобы поступать, Господи, по правилам,
Что оставил Ты, чтобы вечно жить.
За руку держи, как ребенка малого.
Как родной Отец, на руках неси.
Поднимай, прошу, на пути усталого;
Помоги в Тебе силу обрести.
Я перед Тобой, как пылинка в космосе,
Что летит вперёд в мире среди звёзд.
Для неё маршрут не найти на глобусе.
Знаешь только Ты, сколько в нём есть вёрст.
Если ураган – лишь в Тебе укрытие;
Если зло вокруг – верю, Ты спасёшь.
Встретиться с Тобой, Господи, событие.
Верю, в небеса, душу вознесёшь.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 5364 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Слава Богу Господь несёт нас на руках каждого и будет нести до конца! Спасибо, Вячеслав, за стих! Благословений!!!
искатель
2016-10-25 20:51:49
Вечные духовные младенцы никак не могут научиться самостоятельно ходить на двух ногах в заповедях Божьих. На слабеньких ножках хромают, спотыкаются и падают в грехи. Коляска инвалидная им нужна. Куда уж им до воинов Христа!
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
