Вже мокрим снігом сипле осінь пізня.
Ген, голий ліс зимовий сон зборов,
В моє життя немов раптова пісня
Ввірвалася непрохана любов.
Така стрімка мов та весняна повінь,
Що плин життя виводить з берегів,
Я нею, паче гроно сонцем, повен,
В мені бринить її величний гімн.
Приспів.
Ой, ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Мороз та сніг кохання не остудить,
Лід безнадії згине назавжди,
Любов цвіте, цвіте, буяє всюди,
Кипить мов вир джерельної води.
Все радісне, сподіване, чудове.
Я хочу їй в дарунок принести.
Ой! ти моя, непрохана любове,
Спасибі. Що прийшла до мене ти!
Приспів.
Ой! ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 9937 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Любов-це дар Божий,а подарунки,за звичай, не випрошують:)Так?Красиво, поетично.Слава Богу. Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Надїє і згодний з Вами.Найкращих Вам побажань, наснаги у Вашій творчості, невтомності у вихованні дітей. Радості та щастя Вам! З повагою.
Євген Аксарін
2009-03-17 14:38:43
Зворушливо й симпатично. Щиро. Що ж до поетики - ще раз (може, й не один) перегляньте. Надибав один росизм у Вас: "росток". Треба: "паросток". Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Євгене за відзив.Що до русизмів то Ви безперечно правий. Дійсно потрібно писати паросток. Але вже нічого не вдієш. Нехай залишається так як є.Надалі буду більш уважний. наснаги Вам у творчості.
З повагою.
Публицистика : Исследуй сам себя - Анна Дмитриева Дорогие Христиане,мы -дети Единого Бога. Осуждая и критикуя друг друга мы осуждаем и критикуем Того,Который искупил нас Ценой своего уничижения, смирив Себя под Слово Своё,будучи верным ради приобретения наших душ. Давайте лучше молиться друг о друге, а не критиковать-это очень опасно. Даже,если кто-то ошибается не понимая Духа Писания, будьте снисходительны. Прошу вас не устраивайте на сайте "Для ТЕБЯ" духовного Майдана, ведь мы -СОЛЬ Земли и от нас многое зависит как в политике,так и в экономике. Подумаем о наших детях!!! Благодарю!
